Скелі Довбуша

Ранок починався багатообіцяюче - дощ лив стіною, на вулиці було ще темно, подруга, з якою ми повинні були разом йти на вокзал - проспала. Втім, на вокзалі повинні були чекати ще друзі - потенційні учасники подорожі. Ось і галицька пунктуальність - і ми біжимо до поїзда, забігаючи на другий шлях через перший по шпалах. На поїзд ми встигли - так починалася наша прогулянка до Бубнище.

Бубнище - село неподалік Болехова (Долинський район, Івано-Франківської області). На його околицях, в урочищі знаходиться скельно-печерний комплекс - Скелі Довбуша, названі на честь добре відомого всім опришка - Олекси Довбуша. Як відомо, безліч скель у Карпатах носять його ім'я, і ​​(за переказами, саме тут в 17-18 ст. Мали свій табір опришки), оповиті безліччю легенд. Найвідомішою легендою є, мабуть, та, в якій йдеться про зариті Олексою скарби в Карпатах, до цих пір не знайдені. Вчені стверджують, що Скелі Довбуша в Бубнище утворилися більше 70 млн. років тому на дні моря, а свій справжній вигляд придбали в 10 столітті. Висота цієї природної фортеці - 80 метрів, а знаходиться вона на висоті 668 метрів над рівнем моря. Кам'яний лабіринт шириною близько 200 м тягнеться карпатським лісом близько 1 км.

Тому, зійшовши з поїзда в Болехові, ми вирушили на прогулянку цим симпатичним містечком під парасольками, дощ, схоже, зовсім не збирався зупинятися. Але ми не відступали - розпитали дорогу до скель у місцевих жителів і на кінець-то опинилися в карпатському лісі. Від траси, час легкого підйому лісом - і ми на місці, серед величних скель. Ми ходили від однієї скелі до іншої, заглядали в кожну печеру, і не ризикнули лазити мокрими скелями, чого й іншим не радили б. І ще - ми покаталися на конях! Поки ми бродили між скель, дощ припинився і виглянуло сонечко.

Подорож вдалося!